Короткозорість

При розгляді предметів поблизу (читанні, роботі на близьких відстанях) короткозора людина проблем не має, але віддалені предмети стають нечіткими.

​

 Симптоми короткозорості :

Крім характерного зниження гостроти зору на прогресування захворювання можуть вказувати такі симптоми:

   – головний біль;

   – біль в очниці;

   – сухість та різі в очах;

   – відчуття миготіння перед очима;

   – порушення сутінкового зору, так звана «куряча сліпота»;

   – підвищена сльозотеча.

Причини розвитку короткозорості

 Основними причинами є:

1. Неправильна (подовжена) форма очного яблука. У нормі довжина передньозадньої осі очного яблука у дорослої людини – 23-24 мм. При короткозорості вона може досягати 30 мм. Занадто сильне заломлення світлових променів оптичною системою ока – рогівкою або кришталиком.

2. Слабкість акомодаційного м’яза, що утримує кришталик. Кришталик, (еластичний та гнучкий) за допомогою цього м’яза згинається і наводить фокус, завдяки чому ми бачимо чітко як поблизу, так і вдалині – це так званий процес акомодації.

3. Перенапруження акомодаційного м’яза призводить до того, що зір удалину погіршується.

4. Тривала робота на близький відстані: надмірне захоплення комп’ютерами та іншими гаджетами, неправильне освітлення, читання у транспорті тощо.

Особливу увагу необхідно приділити дітям – адже дитина нерідко не може чітко описати проблему, відчуває дискомфорт, дратується, вередує. Якщо малюк часто тре очі руками, мружиться, коли треба розглянути предмети, що знаходяться на відстані, намагається піднести книгу або зошит ближче до очей, то варто негайно відвідати офтальмолога.

 Короткозорість виникає через невідповідність сили оптичної системи ока та його довжини.

 Ступенi короткозорості

Залежно від того, наскільки знижена гострота зору у людини, що страждає на короткозорість, офтальмологи розрізняють три ступені розвитку цього захворювання:

 – короткозорість слабкого ступеню – до 3D;

 – середнього ступеню – у діапазоні від 3,25D до 6D;

 – високого ступеню – більш ніж 6D.

Ступінь короткозорості збільшується зі зростанням очного яблука.

Подовження на 1 мм дає зниження гостроти зору на 3D.

Короткозорість слабкого ступеня обох очей характеризується збільшенням довжини ока на 1-1,5 мм. За такого порушення рефракції людина бачить обриси віддалених предметів трохи розмито.

Короткозорість середнього ступеня характеризується подовженням очного яблука на 1-3 мм. На цій стадії захворювання оболонки та судини ока зазнають змін, розтягуються і витончуються. Гострота зору вдалину знижена, а поблизу людина ясно та чітко бачить на відстані лише 20-30 см.

Короткозорість високого ступеня характеризується збільшенням довжини очного яблука на 3 мм і більше. Це може спричинити значне витончення сітчастої та судинної оболонок ока й істотне зниження гостроти зору аж до 30 D і більше.

За відсутності правильного лікування з розвитком хвороби погіршення зору може значно та доволі швидко прогресувати.

 Види короткозорості

​Вроджена.

Зустрічається не часто – у 2% випадків, дитина народжується вже зі збільшеним у розмірі відповідно до норми очним яблуком. У переважній більшості випадків міопія проявляється у шкільному віці.

Спадкова.

У спадок передаються дефекти у синтезі білка сполучної тканини (колагену), необхідного для будови оболонки ока склери. Ослаблення тканини склери призводить до збільшення розміру очного яблука і, як наслідок, — розвитку короткозорості на одне око або відразу на обидва. Якщо батьки короткозорі, ризик розвитку у дитини міопії становить 80%.

Прогресуюча.

Якщо зір погіршується більш ніж на одну діоптрію на рік, це прогресуюча короткозорість, що вимагає особливої уваги та лікування. Міопія найінтенсивніше прогресує у дітей у шкільні роки, коли зорові навантаження особливо великі. Захворювання може бути істинним, тобто спричиненим особливостями будови ока, і помилковим – коли зір погіршується через порушення акомодації, але анатомічних змін – подовження очного яблука – при цьому не відбувається.

Діагностика короткозорості визначення гостроти зору: 

 – вимір рефракції (здатності оптичної системи ока заломлювати світлові промені);

 – вимірювання внутрішньоочного тиску; ультразвукові дослідження внутрішніх структур ока (у тому числі у непрозорих середовищах);

 – діагностування внутрішніх патологій;

 – дослідження форми та сили рогівки, що заломлюється;

 – дослідження поля зору; обстеження стану сітківки та зорового нерва.

Така всеосяжна оцінка стану зорової системи необхідна для розуміння, які причини появи короткозорості та визначити оптимальні методи лікування у кожному конкретному випадку.

Чи можна покращити зір при короткозорості?

Завдання будь-якої корекції короткозорості – послабити силу апарата ока, що заломлюється так, щоб зображення припало на центральну ділянку сітківки. Наразі існує понад 20 способів виправлення короткозорості. Найпоширеніший (і найдавніший) – окуляри.

Останні десятиліття популярність завойовують контактні лінзи. Однак ці способи дають можливість добре бачити лише на якийсь час. Окуляри та контактні лінзи не усувають причини виникнення короткозорості, а їхнє носіння пов’язане з певними складнощами та дискомфортом. Запобігання короткозорості

Якщо короткозорість – анатомічна особливість, запобігти її виникненню не можна, але уникнути прогресування чи значного погіршення зорових характеристик цілком можливо.

Ось деякі рекомендації щодо профілактики міопії.

1. Регулярно відвідуйте офтальмолога. Особливо це важливо для дітей, коли великий ризик розвитку короткозорості. 
2. Організуйте правильне освітлення робочого місця. Дотримуйтесь режиму зорових навантажень, робіть перерви при тривалій роботі за комп’ютером, читанні та іншій зоровій роботі. 
3. Для зняття напруги добре допомагають спеціальні вправи для очей при короткозорості.
4. Більше рухайтесь, гуляйте на свіжому повітрі.
5. Слідкуйте за харчуванням: у раціоні повинні бути білки, вітаміни та мікроелементи, такі як Zn, Mn, Cu, Cr тощо.